Економіка підприємства

Модернізація і заміна діючих засобів праці. 

Ремонт -процес усунення тимчасового

фізичного спрацювання конструктивних елементів

(деталей, вузлів) у натуральній формі та забезпечення в такий спосіб постійної дієздатності засобів праці протягом усього періоду їхньої експлуатації.

Види ремонтів за технічною ознакою (обсягом і складністювиконуваних робіт):

• поточний - збереження засобів праці в придатному для продуктивного використання стані проведенням регулярних ремонтно - профілактичних операцій для усунення дрібних несправностей і запобігання прогресуючому фізичному спрацюванню;

• капітальний - періодичне відшкодування нормального фізичного спрацювання конструктивних елементів засобів праці й максимально можливе відновлення первинних техніко-експлуатаційних параметрів з допомогою повного розбирання об'єкта, що ремонтується, заміни спрацьованих деталей (вузлів) новими чи відновленими, його наступного складання і короткого післяремонтного випробування;

• відновний — особливий вид найбільш складних ремонтних робіт, необхідність у проведенні яких виникає внаслідок стихійного лиха (пожежі, повені, землетрусу).

Джерела витрат на ремонт

Джерела фінансування витрат на проведення

ремонтів:

Витрати на поточний ремонт є постійними і відносно рівномірними протягом експлуатаційного періоду засобів праці, а тому відносяться на собівартість продукції (послуг) після їх здійснення.

Витрати на капітальний ремонт, через їхній порівняно великий обсяг, не можна прямо включати в собівартість продукції (послуг) так само, як витрати на поточний ремонт. Вони заздалегідь плануються і їх відносять на собівартість продукції рівномірно протягом усього міжремонтного циклу, тобто періоду між двома суміжними капітальними ремонтами.

Відновний ремонт фінансується за рахунок державного страхового (резервного) фонду. За характером та обсягом виконуваних робіт такий ремонт належить до сфери капітального будівництва.

Модернізація діючого виробничого устаткування означає його вдосконалення для запобігання техніко - експлуатаційному старінню (або для усунення такого) і підвищення технічних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва

Заміна фізично спрацьованих і технічно застарілих засобівпраці-важливий елемент процесу відтворення основних фондів. За простого відтворення засобів праці обсяг їхньої заміни (вибуття) практично має дорівнювати нормі амортизаційних відрахувань, за розширеного відтворення-треба додатково враховувати темпи щорічного збільшення обсягу основних фондів.

Розширення відтворення основних фондів.

Існують різні форми простого та розширеного відтворення. Просте відтворення передбачає відновлення капіталу в незмінних розмірах, а розширене – у постійно зростаючих масштабах (підвищення обсягу та/чи номенклатури виробів, випуск більш якісної продукції, тобто з вищою продуктивністю, новими властивостями чи функціями та ін.). Форми простого відтворення – заміна застарілих засобів праці на аналогічні та капітальний ремонт. Грошовим джерелом простого відтворення є амортизаційні відрахування (Економіка, 2012).

Розширене відтворення основних фондів здійснюється шляхом реконструкції, розширення та технічного переозброєння діючих і будівництва нових підприємств та цехів. Усі роботи, пов'язані зі створенням основних фондів, називаються капітальним будівництвом.

Капітальне будівництво є особливою сферою матеріального виробництва, що поєднує будівельну індустрію, діяльність замовників, які створюють умови для інвестування, проектно-дослідні організації, наукові інститути. Ця сфера забезпечує впровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей, а також окремих об'єктів будівництва.

Капітальне будівництво є головним джерелом розширеного відтворення основних фондів, а також сферою практичного здійснення капітальних вкладень, або інвестування. За сучасних умов інвестиції є найважливішим засобом забезпечення прогресивних структурних зрушень в енергетиці, поліпшення якісних показників діяльності. Чим масштабніші обсяги і вища ефективність інвестицій, тим швидше відбувається відтворювальний процес.

До нового будівництва належить створення комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначень, що здійснюється для створення нових виробничих потужностей. Після введення в експлуатацію нові підприємства перебуватимуть на самостійному балансі.

До розширення належить будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і збільшення потужностей існуючих окремих цехів та об'єктів на території діючих підприємств або майданчиках, що приєднані до них.

У умовах ринкової економіки, коли відбувається спад економіки й багато підприємств припиняють свою діяльність через нестачу коштів, перевага віддається реконструкції та технічному переозброєнню діючих підприємств.

Реконструкція діючих підприємств – це перебудова існуючих цехів і об'єктів, як правило, без розширення будівель та споруд основного призначення. Вона пов'язується з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу. Реконструкція здійснюється за комплексним проектом розвитку підприємства в цілому. її завдання – збільшити виробничі потужності, поліпшити якість і змінити номенклатуру продукції. При цьому кількість працюючих звичайно не збільшується, проте поліпшуються умови їхньої праці і передбачаються заходи щодо охорони довкілля.

Під час реконструкції виробнича потужність підприємства збільшується насамперед за рахунок усунення диспропорцій у технологічних ланках; упроваджуються маловідходна і безвідходна технології, гнучкі виробництва; скорочується кількість робочих місць; підвищується продуктивність праці; знижуються матеріаломісткість виробництва та собівартість продукції; підвищується фондовіддача й поліпшуються інші техніко-економічні показники діючого підприємства.

Технічне переозброєння – комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним. Сюди ж належать також заходи щодо вдосконалення загальнозаводського господарства й допоміжних служб. Вони здійснюється за проектами та кошторисами на окремі об'єкти або види робіт. Останні розробляються на основі єдиного комплексу заходів техніко-економічного переоснащення, як правило, без розширення виробничих площ.

Метою технічного переозброєння діючих підприємств є повна інтенсифікація виробництва, збільшення виробничих потужностей, зростання випуску продукції і поліпшення її якості завдяки продуктивності праці та поліпшенню інших техніко-економічних показників роботи підприємств