Економіка підприємства

Лабораторно-практична робота № 3, 4 

«Розрахунок обсягів виробництва і виробничої програми підприємств»

Виконати ЛПР за посиланням: 

https://docs.google.com/document/d/1soujMHfkdQD_n2UJULgsup57PlohJsfcvo_q74fB4Ak/edit

Економічний аналіз

Аналіз обсягу реалізації продукції.

Економіка підприємства

Складання виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування.

Найважливішим моментом виробничої програми підрозділу являється кількість і асортимент продукції, яка повинна бути вироблена в плановому періоді. Порядок розробки виробничої програми залежить від призначення їхньої продукції.

Якщо у складі підприємства підрозділи із замкнутим виробничим циклом і виготовляють продукцію на ринок, готову до споживання, то схема складання виробничої програми буде подібна до схеми, за якою складається план для самостійного підприємства.

Потреби ринку

↓

План продаж

↓

Загальний план виробництва продукції підприємства

↓

План виробництва продукції підрозділів

Деколи дана схема може йти знизу вверх, коли підрозділи самостійно формують портфель заказів.

Коли у складі підприємства є підрозділи, що виготовляють проміжну продукції, або якусь стадію технологічного циклу, то після визначення складу і об’єму кінцевої продукції планується заготовок, деталей, вузлів буде виготовлятися на власному виробництві, а скільки закуплятись у зовнішніх постачальників. Це буде залежати від потужності власних виробництв, якості проміжної продукції та її внутрішньої ціни.

Процес планування проходить у зворотному порядку відносно технології виробництва, починаючи із цеху в якому виробляється кінцева продукція. Плановий випуск виробів можна подати так:

Nв = Nп + Nс + (Nн – Nф),

де Nв – планова кількість виробів цеху;

Nп – поставка виробів наступним цехам;

Nс – кількість продукції, що відправляється на склад готової продукції у вигляді запчастин;

Nн, Nф – нормативний і фактичний міжцеховий запас виробу.

Крім випуску продукції в натуральному вигляді, визначають обсяг продукції підрозділу. Це потрібно для визначення частки підрозділу в загальному обсязі випуску товарної продукції, для вимірювання продуктивності праці, оцінки діяльності підрозділу. В неї входять вироби, які відповідають стандартам або технічним умовам і надходять в інші підрозділи або на склад.

Вк = N х Ц (кількість на ціну)

На деяких підприємствах використовують такий показник як валова продукція:

Вв = Вк + ∆Н,

Де Вк – обсяг виробництва продукції підрозділу за певний період,

∆Н – зміна залишків незавершеного виробництва.

Величина ∆Н обчислюється як різниця між обсягом незавершеного виробництва на кінець та на початок періоду.

При виробництві продукції із тривалим строком виробництва обсяг виробництва обчислюється за ступенем готовності на кінець періоду:

Вк = Ц х Кг – Вк поч.,

Кг – коефіцієнт готовності, визначений експертним способом

Вк поч. – обсяг продукції на початок періоду.

В залежності від умов виробництва, технологічних особливостей виробничого процесу у виробничих підрозділах застосовують показники обсягу продукції в натуральному або грошовому вимірах. Широкого застосування також набув показник обсягу продукції у нормо-годинах, так як на всі деталі і технологічні операції є норми часу. Цей спосіб відрізняється простотою і доступністю. Із збільшенням обсягу продукції збільшується і її трудомісткість, що спрощує нарахування фонду заробітної плати. Проте він найчастіше використовується на робітників, які перебувають на відрядній формі оплати праці (механізація і автоматизація виробничих процесів зменшує кількість таких робітників) та не відображає складності операції.

Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю.

До ресурсів виробництва відносяться виробнича потужність (засоби праці), матеріали і сировина (предмети праці) та персонал (праця). Забезпечення виробничої програми матеріалами і сировиною вивчається у дисципліні «Планування діяльності підприємства», тому ми детальніше зупинимось на забезпеченні виробничої програми виробничою потужністю і трудовими ресурсами.

Якщо продукція підприємства – це однорідні штучні вироби, виробництво яких здійснюється на однотипному обладнанні, то виробнича потужність розраховується:

ВП = (Тр х m) / t 1в.,

де Тр – час роботи 1 агрегату, год.;

m – к-сть агрегатів;

t 1в. – час, який витрачається на виготовлення 1 виробу.

Якщо є норма годин виготовлення 1 виробу, то тоді t 1в. розраховується:

t 1в. = tн / Кн.,

де Кн – коефіцієнт виконання норм,

tн – норма годин виготовлення 1 виробу.

Для технологічної лінії виробнича потужність розраховується:

ВП = Тр /r,

де Тр – час роботи лінії, хв.;

r – такт роботи лінії, проміжок часу через який вироби сходять з лінії.

Якщо продукція підприємства – це множина однорідних штучних виробів, виробництво яких здійснюється на групах однотипного обладнання, то виробнича потужність розраховується на основі порівняльних обчислень пропускної спроможності устаткування і його завантаження у машино-год. Відношення цих величин характеризує ступінь завантаженості устаткування.

Кз = Тз / ПС,

де Кз – коефіцієнт завантаженості;

Тз – час завантаження обладнання виробничою програмою, нормовані машино-год.;

ПС – час роботи групи устаткування, який називають пропускною спроможністю цієї групи, машино-год.

Обернений показник має назву коефіцієнт пропускної спроможності і показує, наскільки пропускна спроможність покриває завантаження обладнання.

Час завантаження обладнання обчислюється на основі планового обсягу продукції і затрат часу на її обробку:

n

Тз = ∑ N x t,

i=1

де N – к-сть виробів n – го найменування,

t – час на виготовлення 1 виробу, год.

Пропускна спроможність розраховується:

ПС = Тр х m.

Час роботи одиниці устаткування:

Тр = Тн (1 – tр/100),

де Тн – номінальний режим роботи устаткування в плановому періоді, год;

Tр – планові витрати часу на ремонт, %.

Коли ремонт не припадає на плановий період, то Тр = Тн.

номінальний режим роботи устаткування розраховується:

Тн = ТФРЧ х t рд х Зм,

де ТФРЧ – табельний фонд робочого часу (к-сть робочих днів) у плановому періоді;

t рд – тривалість робочого дня;

Зм – к-сть змін за добу.

Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами.

Для працівників розумової праці використовують систему трудових навичок або спеціальностей із зазначенням працівників, які володіють ними. Розрахунки спирається не тільки на кількісні та якісні характеристики трудових ресурсів, але й на ефективність їхнього використання із врахуванням факторів, які на неї впливають (номенклатура продукції, втрати робочого часу, прогресивність організації праці та виробництва, рівень фактичного виконання норм, рівень мотивації трудової діяльності).

Подальші розрахунки проходять слідуючим чином:

Розраховується планова чисельність ПВП:

Ч _{ПВП пл.} = Ч _{ВПВ б} х (І _q / І _пл.)

Де Ч _{ВПВ б} - базова чисельність ПВП;

І _q – індекс росту обсягу виробництва в плановому році;

І _пл. – індекс росту продуктивності праці в плановому році.

Планова чисельність основних робітників визначається 3 способами:

1. за трудомісткістю виробничої програми:

Ч пл. = Т сум / (КФРЧ х Квн),

Де Т – трудомісткість сумарна всієї виробничої програми, нормо-год.;

КФРЧ – календарний фонд робочого часу, дні;

К вн – коефіцієнт виконання норм.

2. За нормами обслуговування:

Ч пл. =( n x Зм х Ксс ) / Но,

де n – загальна кількість одиниць устаткування, яке обслуговується;

Зм - кількість змін роботи устаткування;

Ксс – коефіцієнт спискового складу (Чявоч. / Чіпс.);

Но – норма обслуговування на 1 робітника, одиниць.

Ч пл. = n x Зм х Ксс х На,

Де На – кількість основних робітників, які одночасно обслуговують складний агрегат, чол.

3. За нормами виробітку:

Ч пл. = N / (КФРЧ х Квн х Н вир);

де N – планова кількість виробів, шт..;

Н вир - годинна норма виробітку 1 робітника, шт.

Чисельність робітників допоміжних господарств, якщо встановлені норми виробітку та обслуговування, то розраховується аналогічно. Якщо ні, то застосовують флормулою:

Ч ^д _пл. = К_РМ х Зм х Ксс,

Де К рм – кількість робочих місць.

Чисельність службовців визначають на основі затвердженого штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників у кожній із вказаних груп згідно із діючими нормативами чисельності.

Прогнозування товарообігу підприємств

В умовах  економічного розвитку нашої країни, підприємці повинні постійно передбачати, розпізнавати та вчасно пристосовуватись до мінливих ситуацій зовнішнього оточення. Підприємство, яке орієнтується тільки на теперішній економічний успіх, може виграти у прибутку сьогодні, але,  програти в майбутньому свою частку на ринку. Сьогодні, орієнтуючись на економіку Західної Європи, українські підприємці розуміють, що на зміну однієї цілі – максимізації теперішнього прибутку – приходить розуміння іншої – виграш у перспективній боротьбі за ринок. Вона потребує передбачення, де початковим етапом є прогноз.

Прознозування товарообігу на підприємстві охоплює основні обсягові показники діяльності і проводиться на основі прогнозу попиту, який розраховують з врахуванням масштабів підприємства.

Прогноз товарообігу розробляють на різні проміжки часу. Так, корототерміновий прогноз, строком до одного року, є основою для планування потреб фірми закупівельної продукції, він дає змогу згладити коливання в обсягах продажу за рахунок впливу сезонних факторів.

Середньотерміновий прогноз товарообігу, зазвичай, розробляється для встановлення термінів заходів, з яких складається стратегія продажу товарів, передбачення труднощів і можливостей у певних регіонах перенесення існуючих тенденцій у майбутнє з врахуванням змін у попиті, пропозиції та кон'юнктурі ринку та інших факторів.

Довготерміновий прогноз товарообороту розробляють для визначення стратегії продажів фірми, обсягів продажу, яких підприємство планує досягти, а також факторів, що можуть завадити підприємству досягти своєї мети функціонування.

Під час прознозування товарообігу підприємці користуються різноманітними методами, кожен з яких має свої переваги і недоліки.

Якщо прогнозувати товарообіг продукції, виходячи з бажаних показників прибутку та рентабельності, необхідно проводити розрахунки на основі точки беззбитковості. Це дасть змогу обґрунтувати той обсяг продажу, який забезпечить отримання кінцевих результатів діяльності, але залишить поза увагою попит і пропозицію на ринку, зміну вподобань покупців, економічну та політичну ситуацію у країні.

 Найбільш повним і точним є метод експертних оцінок. Він дає змогу цілком і повністю розглянути всі аспекти зовнішнього впливу на підприємство, передбачити можливі загрози зміни вподобань і смаків покупців, дії конкурентів, зміни на ринку, зміни соціального характеру та їх вплив на товарообіг. За його допомогою можна розробити заходи щодо швидкого реагування на кожну ситуацію, сприяти стабільній роботі підприємства. Проте цей метод є найбільш трудомістким і дорогим.

Прознозування шляхом розроблення комплексу економіко-математичних моделей дає змогу інтенсифікувати і найбільш точно спрогнозувати обсяги товарообігу на підприємстві. Дані моделі для прогнозування товарообігу використовують у своїх працях В. Абчук і Н. Яковишина.

Застосування економіко-математичних методів прознозування обсягів продажу можливе у випадку, коли в минулому діяльність підприємства мала чітко визначену тенденцію, і за достатнього обсягу інформації можна продовжити цю тенденцію в майбутньому. Сутність методу полягає в тому, що ми відкидаємо неважливі, як на наш погляд, фактори і відбираємо ті, які є для нас важливими, що зрештою в майбутньому може призвести до можливого виникнення нового фактору, який не був врахований у моделі або ж до збільшення впливу неврахованого чинника на зміну обсягу товарообігу, і необхідно буде вносити корективи та розробляти нову модель товарообігу.

Причинно-наслідкове моделювання – це спроба спрогнозувати те, що відбудеться у подібних ситуаціях, шляхом вивчення статистичної залежності між фактором, що розглядається й іншими змінними.

Отже, прознозування – це процес адаптації теперішнього стану підприємства до зміни умов його внутрішнього і зовнішнього середовища в майбутньому. Підприємство повинно самостійно визначити доцільний саме для нього метод прознозування, врахувавши переваги і недоліки кожного з них, визначивши суму коштів, які можуть бути витрачені на складання прогнозної моделі поведінки підприємства для отримання кінцевого результату. Необхідність прознозування товарообігу в умовах ринку пояснюється тим, що, по-перше, ринкове господарство відрізняється коливанням ринкової кон'юнктури і необхідно ці коливання передбачати і згладжувати, по-друге, за необхідності постійного розвитку і росту товарообігу, підприємство повинно стратегічно попереджати невизначеність оточення і визначати можливі дії підприємства для досягнення поставленої мети.

Економіка підприємства

Лабораторно-практична робота № 1, 2 

«Розрахунок товарообігу підприємств різних типів»

Виконати ЛПР за посиланням: 

https://docs.google.com/document/d/1MpcDTt2s-knSwA0eEL86MmEVqeAP3FaWDkMooSnUnSk/edit

Економіка підприємства

Загальна характеристика продукції (послуг).

 Товарообіг підприємств: поняття, зміст та значення в умовах ринку.

Бухгалтерський облік

Облік розрахунків з учасниками 

Відносини підприємства з учасниками можна розглянути з двох сторін.

З одного боку, учасники повинні повністю розрахуватися з підприємством по внесках до статутного капіталу. З іншого – підприємство зобов'язане сплачувати учасникам дивіденди.

Розглянемо економічну суть, визначення та види дивідендів.

Корпоративні права – це права власності на частку (пай) в статутному капіталі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства про господарські товариства, на управління та одержання відповідної частки прибутку такої юридичної особи.

Дивіденди – прибуток, одержаний платником податку від здійснення корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції або на внесені до статутних капіталів їх частки, за винятком доходів, одержаних від торгівлі корпоративними правами, та доходів від операцій з борговими зобов'язаннями та вимогами. Виплата дивідендів відбувається після виплати процентів по облігаціях.

Для обліку заборгованості учасників за внесками до капіталу призначений окремий рахунок 46 "Неоплачений капітал".

Сальдо рахунку 46 "Неоплачений капітал" відображається у пасиві балансу у дужках, що означає знак мінус, і вираховується при визначенні суми власного капіталу.

Для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов'язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо) призначено рахунок 67 "Розрахунки з учасниками".

По кредиту рахунку 67 відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, по дебету – її зменшення (погашення), у тому числі реінвестування доходів тощо.

Рахунок 67 "Розрахунки з учасниками" має такі субрахунки:

• 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами";
• 672 "Розрахунки за іншими виплатами".

На субрахунку 671 обліковують дивіденди, нараховані власникам простих та привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку або інших, передбачених установчими документами, джерел.

На субрахунку 672 підприємства ведуть облік інших виплат, нарахованих засновникам та учасникам за користування майном, зокрема земельним і майновим паєм, а також виплат у зв'язку з одержанням належної вибулому учаснику (засновнику) частини активів підприємства.

Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником, за видами виплат, за джерелами виплати дивідендів – прибуток звітного року, прибуток минулих років, резервний фонд.

Облік розрахунків за іншими операціями.

Для обліку розрахунків за іншими операціями призначено рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями".

На рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями" ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67.

Рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями" має такі субрахунки:

• 680 "Розрахунки, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу";
• 681 "Розрахунки за авансами одержаними";
• 682 "Внутрішні розрахунки";
• 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки";
• 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками";
• 685 "Розрахунки з іншими кредиторами".

На субрахунку 680 "Розрахунки, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу" ведеться облік визнаних відповідно до П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинення діяльність" зобов'язань, прямо пов'язаних з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу.

На субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними" ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи.

На субрахунку 682 "Внутрішні розрахунки" ведеться облік усіх видів поточних розрахунків з дочірніми підприємствами.

На субрахунку 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки" ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт послуг; передачею витрат загально-управлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств; за іншими видами розрахунків.

На субрахунку 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками" ведеться облік нарахованих відсотків за:

• - використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
• - використання майна, отриманого в користування (орендні, лізингові операції тощо);
• - іншими операціями.

На субрахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" ведеться облік операцій, які не передбачені для обліку на інших субрахунках рахунка 68 "Розрахунки за іншими операціями", а саме: з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (навчальними та науково-дослідними закладами тощо); за іншими операціями.

Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки.

Облік доходів майбутніх періодів.

        Одним із видів зобов’язань є доходи, отримані авансом. Такі доходи називаються доходами майбутніх періодів. У той же час, коли підприємство отримує грошові кошти авансом за надання товарів або послуг у майбутньому, у нього виникає зобов’язання. Це зобов’язання свідчить про необхідність підприємству поставити товари або використати послуги в рахунок авансу, отриманого від покупця.

      Доходи майбутніх періодів виникають у момент отримання авансів за товари або послуги, реалізація яких буде здійснюватись поступово протягом певного періоду часу.

      До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в операційну оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення (аванси), виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв’язку тощо. Виникають доходи майбутніх періодів також при цільовому фінансуванні капітальних інвестицій.

        У момент отримання авансу за вищеназвані товари, роботи, послуги, реалізації яких ще не було, підприємство не може відобразити дохід, оскільки при його нарахуванні в подібній ситуації буде порушуватися принцип нарахування. У зв’язку з цим отримана сума відображається у складі доходів майбутніх періодів.

       Відповідно, у момент здійснення реалізації (коли дохід реально отримано) зменшуються зобов’язання і збільшуються доходи даного звітного періоду.

       Бухгалтерський облік доходів майбутніх періодів ведуть на рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів», за кредитом якого відображається сума одержаних доходів майбутніх періодів у кореспонденції з рахунками: 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

          При списанні доходів майбутніх періодів та включення їх до складу доходів звітного періоду дебетується рахунок 69 і кредитується рахунок 70 «Доходи від реалізації»» або 74 «Інші доходи».

        Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.

План самоосвітньої діяльності з економічного аналізу (25.05-29.05.2020)

План самоосвітньої діяльності з дисципліни «Основи економічного аналізу»

на період з 25.05.2020 р по 29.05.2020 р.

Група ОС – 420
Дата	№ уроку	Тема, план	Основні джерела до теми	Форма контролю
29.05.2020	20	Аналіз обсягу реалізації продукції. 1. Завдання аналізу.  2.Послідовність проведення 10:00-11:00 Онлайн-заняття  «Розв’язання задач». Посилання буде розміщено напередодні в Viber → група ОС-420	1. Черниш С.С. Економічний аналіз Київ: ЦУЛ, 2016. – 312с.  2. Долинський В.П. Економічний аналіз господарської діяльності с/г підприємств. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 258 с. https://ppt-online.org/109742   https://victoriym.blogspot.com/	Скласти конспект. Розв’язати задачі № 38, 40 Відправити на mykhailenko_victoria@ukr.net

План самоосвітньої діяльності з економіки підприємства (25.05-29.05.2020)

План самоосвітньої діяльності з дисципліни «Економіка підприємства та основи підприємницької діяльності»

на період з 25.05.2020 р по 29.05.2020 р.

Група ОС – 420
Дата	№ уроку	Тема, план	Основні джерела до теми	Форма контролю
26.05.2020	51,52	Загальна характеристика продукції (послуг). Товарообіг підприємств: поняття, зміст та значення в умовах ринку. 1. Поняття і класифікація продукції 2. Вимірники обсягу продукції 3. Поняття та зміст товарообігу підприємства. 4. Значення  товарообігу в умовах ринку	1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства Київ: КНЕУ, 2001. - 528с. с. 334 – 337 2. Шегда А.В. Економіка підприємства, збірник тестів і задач К: ЦУЛ, 2017. – 240 с. https://ppt-online.org/184784 https://ppt-online.org/148980 https://victoriym.blogspot.com/	Скласти конспект. Відправити на mykhailenko_victoria@ukr.net
27.05.2020	53, 54	Лабораторно-практична робота № 1, 2 «Розрахунок товарообігу підприємств різних типів» 1. Виконання ЛПР.	1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства Київ: КНЕУ, 2001. – 528с. 2. Шегда А.В. Економіка підприємства, збірник тестів і задач К: ЦУЛ, 2017. – 240 с. https://victoriym.blogspot.com/	Виконати ЛПР № 1, 2 https://docs.google.com/document/d/1MpcDTt2s-knSwA0eEL86MmEVqeAP3FaWDkMooSnUnSk/edit Відправити на mykhailenko_victoria@ukr.net
28.05.2020	55, 56	Складання виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. Прогнозування товарообігу підприємств. 1. Складання виробничої програми підприємства 2. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства. 3. Прогнозування товарообігу підприємств	1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства Київ: КНЕУ, 2001. – 528с. с. 338– 347 2. Шегда А.В. Економіка підприємства, збірник тестів і задач К: ЦУЛ, 2017. – 240 с.  https://ppt-online.org/148980   https://ua-referat.com/Планування_та_прогнозування_роздрібного_товарообігу_по_торговому_підприємству_в_умовах_ринкової https://victoriym.blogspot.com/	Скласти конспект. Відправити на mykhailenko_victoria@ukr.net
29.05.2020	57, 58	Лабораторно-практична робота № 3, 4 «Розрахунок обсягів виробництва і виробничої програми підприємств» 1. Виконання ЛПР.	1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства Київ: КНЕУ, 2001. – 528с. 2. Шегда А.В. Економіка підприємства, збірник тестів і задач К: ЦУЛ, 2017. – 240 с. https://victoriym.blogspot.com/	Виконати ЛПР № 3, 4 https://docs.google.com/document/d/1soujMHfkdQD_n2UJULgsup57PlohJsfcvo_q74fB4Ak/edit Відправити на mykhailenko_victoria@ukr.net